ВСЕ ПРО СЛУЖБУ ОХОРОНИ ПРАЦІ: структура, функції, підпорядкування
З якими проблемами стикаються роботодавці, організовуючи службу охорони праці на підприємстві? Чи може фахівець з ОП бути керівником відділу без підлеглих? І кому він повинен підпорядковуватися?
Обов’язок, а не право
Створення безпечних та нешкідливих умов праці є обов’язком роботодавця перед працівниками, який випливає безпосередньо із закону і виникає з моменту укладення трудового договору. Проте забезпечення належних умов праці – це не разова дія, а постійний процес убезпечення виробництва від впливу шкідливих чинників. І саме тому роботодавець особисто і безпосередньо не в змозі забезпечити постійного додержання такої вимоги законодавства. Хоча в змозі її виконати опосередковано – за допомогою належної організації виробничих процесів та призначення на відповідні посади спеціально підготовлених осіб, які б відповідали за охорону праці (далі – ОП) на підприємстві. Йдеться про службу ОП, або спеціалістів з ОП.
Варто сказати, що призначення таких осіб на посади є не правом, а обов’язком роботодавця, який передбачено Законом України «Про охорону праці» (далі – Закон).
Згідно зі ст. 13 Закону роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у сфері ОП, для чого він забезпечує функціонування системи управління ОП, зокрема створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань ОП, затверджує інструкції про їхні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює додержання інструкцій.
Таким чином, роботодавець повинен не тільки створити відповідні служби на підприємстві, а й призначити на посади спеціально підготовлених осіб, здатних ефективно виконувати обов’язки щодо ОП на виробництві.
Створення безпечних та нешкідливих умов праці є обов’язком роботодавця перед працівниками, який випливає безпосередньо із закону і виникає з моменту укладення трудового договору. Проте забезпечення належних умов праці – це не разова дія, а постійний процес убезпечення виробництва від впливу шкідливих чинників. І саме тому роботодавець особисто і безпосередньо не в змозі забезпечити постійного додержання такої вимоги законодавства. Хоча в змозі її виконати опосередковано – за допомогою належної організації виробничих процесів та призначення на відповідні посади спеціально підготовлених осіб, які б відповідали за охорону праці (далі – ОП) на підприємстві. Йдеться про службу ОП, або спеціалістів з ОП.
Варто сказати, що призначення таких осіб на посади є не правом, а обов’язком роботодавця, який передбачено Законом України «Про охорону праці» (далі – Закон).
Згідно зі ст. 13 Закону роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у сфері ОП, для чого він забезпечує функціонування системи управління ОП, зокрема створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань ОП, затверджує інструкції про їхні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює додержання інструкцій.
Таким чином, роботодавець повинен не тільки створити відповідні служби на підприємстві, а й призначити на посади спеціально підготовлених осіб, здатних ефективно виконувати обов’язки щодо ОП на виробництві.
Кількість має значення
Створюючи службу ОП, слід керуватися вимогами, закріпленими у Типовому положенні.
Згідно з пунктом 1.1 Типового положення, службу ОП створює роботодавець для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі трудової діяльності.
У нормотивно-правових актах диференційовано вимоги щодо створення служб та призначення відповідальних осіб за ОП залежно від кількості осіб, які працюють на підприємстві. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону, на підприємстві з кількістю працівників 50 і більше осіб роботодавець створює службу ОП відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ОП, тобто Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 № 255 (далі – Типове положення).
На підприємстві з кількістю працівників менше 50 осіб функції служби ОП можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працівників менше 20 осіб для виконання функцій служби ОП можуть залучатися сторонні спеціалісти, які мають відповідну підготовку, на договірних засадах.
Роботодавець повинен бути заінтересованим у створенні служби ОП на підприємстві насамперед тому, що належне виконання посадових обов’язків спеціалістами з ОП допоможе:
– мінімізувати пов’язані з виробничим процесом ризики здоров’ю та життю працівників, а також майну підприємства;
– дасть змогу своєчасно проводити відповідні інструктажі з ОП та реагувати на виявлені потенційні джерела небезпеки, що дасть змогу звести до мінімуму ризик притягнення роботодавця до юридичної відповідальності за порушення вимог щодо ОП.
Створюючи службу ОП, слід керуватися вимогами, закріпленими у Типовому положенні.
Згідно з пунктом 1.1 Типового положення, службу ОП створює роботодавець для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі трудової діяльності.
У нормотивно-правових актах диференційовано вимоги щодо створення служб та призначення відповідальних осіб за ОП залежно від кількості осіб, які працюють на підприємстві. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону, на підприємстві з кількістю працівників 50 і більше осіб роботодавець створює службу ОП відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ОП, тобто Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 № 255 (далі – Типове положення).
На підприємстві з кількістю працівників менше 50 осіб функції служби ОП можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працівників менше 20 осіб для виконання функцій служби ОП можуть залучатися сторонні спеціалісти, які мають відповідну підготовку, на договірних засадах.
Роботодавець повинен бути заінтересованим у створенні служби ОП на підприємстві насамперед тому, що належне виконання посадових обов’язків спеціалістами з ОП допоможе:
– мінімізувати пов’язані з виробничим процесом ризики здоров’ю та життю працівників, а також майну підприємства;
– дасть змогу своєчасно проводити відповідні інструктажі з ОП та реагувати на виявлені потенційні джерела небезпеки, що дасть змогу звести до мінімуму ризик притягнення роботодавця до юридичної відповідальності за порушення вимог щодо ОП.
Михайло Голядинець, юрист
Немає коментарів:
Дописати коментар